ОСЛОБОНЯТИ, яю, яєш, недок., ОСЛОБОНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал.
1. Визволяти. [Рада:] Щасти нам, боже, на ворога стати, .. Всіх бранців з неволі ослобопяти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 438); [Василь:] Замість того, щоб усім, як братам, одностайно стати.., край від хижої ляшви ослобонити, вони розпустили свої ватаги по всім краю (Панас Мирний, V, 1955, 107).
2. Звільняти. Плава [відьма] поверх води, та що ослобонили їй руку із вірьовки, так вона нею полощеться та й жартує (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 183).