ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ославляться; док., рідко.
1. Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. Вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася… І все через кого? Через отого шибеника… (Панас Мирний, IV, 1955, 84).
2. рідко. Заживати доброї слави; прославлюватися.
3. тільки недок. Пас. до ославлювати.