ОСКВЕ́РНЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до осквернити. — Якби-то, думаю, якби Не похилилися раби… То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Тарас Шевченко, II, 1963, 415); За давнім звичаєм, кобзар не має права вінчатися з дівкою, поки не повінчається з кобзою. Оскверненого шлюбом жоден кобзар не повінчав з кобзою (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 21).
ОСКВЕРНЕНИЙ
Тлумачення слова