ОСКА́Л, у, чол. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево.. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 440); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (Михайло Стельмах, II, 1962, 190).
ОСКАЛ
Тлумачення слова