ОШИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ошинувати. Частини великих скіфських повозок з добре ошинованими залізом колесами на спицях знаходили .. у похованнях багатих скіфських курганів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 140);
// у знач. прикм. Ошиновані колеса трактора, вгрузаючи в землю гусеницями ґрунтозачепів, обережно котили по валкому, хиткому схилу (Робітнича газета, 15.XI 1962, 2).
ОШИНОВАНИЙ
Тлумачення слова