ОШПАРЕНИЙ

ОШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошпарити. Мати поставила на стіл тарілку з яблуками. Стіл був дощаний.. Зараз вискоблений кухонним ножем, ошпарений окропом, накритий білосніжною скатертиною (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 189);  * У порівняннях. Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 78); Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 297);
//  ошпарено, безос. присудк. сл.  * У порівняннях. У печі щось зашкварчало, зашипіло, ніби його ошпарено окропом (Степан Васильченко, I, 1959, 326).