ОШЕЛЬМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошельмувати. Глянув [Тимоха], ошельмований, круг себе, і не маючи на кім злість зігнати — трах! трах! — побив вікна у школі (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 196).
ОШЕЛЬМОВАНИЙ
Тлумачення слова