ОСЕРЕДДЯ

ОСЕ́РЕ́ДДЯ, я, сер., рідко. Те саме, що осередок 1, 4. Африка, що вважалася заповідником колоніалізму й расизму, осереддям рабства, злиднів та безправ’я, пробудилась (Радянська Україна, 15.IV 1962, 4); — Проходьте сюди, юначе, — почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум’яного вирування голос Федора Дмитровича (Павло Загребельний, Спека, 1961, 74); Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 229).