ОСАВУ́ЛА, и, чол., іст.
1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівняннях. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175).
2. рідко. Те саме, що осавул 1.
ОСАВУЛА
Тлумачення слова