ОРУ́ЖЖЯ, я, сер., розм., заст. Зброя. Єдиним оружжям Остановим була вода, і він од часу до часу обливав нею вовка, не допускаючи до себе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); Розповів [парубок], що на всіх дорогах війська видимо-невидимо. Припас везуть і оружжя (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 5).
ОРУЖЖЯ
Тлумачення слова