ОРУЖНО, присл., заст. Із зброєю в руках. Хай сербип розкаже, чи ми не братались Оружно у щасті і горі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 9); Заривали [люди] в землю збіжжя, гроші та хліб — і поспішали на Січ, щоб стати оружно до війська (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 67).
ОРУЖНО
Тлумачення слова