ОРНАМЕНТУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. мист. Оздоблювати орнаментом. — Бачите, як чумаки його [віз] орнаментували. Навіть люшню — й ту не обійшли. Чудова різьба по дереву (Вітчизна, 8, 1967, 181).
2. перен. Оздоблювати чим-небудь мову, музичний твір і т. ін. Рими входять у канву вірша.. органічним плетивом-вишивкою, яка не лише орнаментує, а й додає чіткої та милозвучної оркестровки цілому куплету пісенному (Радянське літературознавство, 1, 1965, 35).