ОРІШИНА, и, жін., рідко. Те саме, що горішина. Як п’янко пахне зів’яле листя вільшини, орішини, дуба (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 260); * У порівняннях. На веранді все ще стояли три сестри, і над ними підносилася, як дуб над орішипою, постать Петра Григоровича (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 60).
ОРІШИНА
Тлумачення слова