ОРІ́ШОК, шка, чол., рідко. Зменш. до оріх. Поховали його [господаря] на Скавиці. Народу зійшлося, міщан, що піде було й орішку впасти (Марко Вовчок, I, 1955, 17); Вертке створіння сиділо собі на вітах, шпарко добувало десь орішки і похапцем лузало їх (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 47).
ОРІШОК
Тлумачення слова