ОРІЄНТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Допомагати кому-небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір’ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Олесь Гончар, III, 1959, 98);
// Надавати чому-небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати. Управляти кораблем [«Восток-2»] легко, зручно, можна орієнтувати його в будь-якому заданому положенні і.. спрямувати його куди треба (Радянська Україна, 12.VIII 1961, 2).
2. у чому і без додатка, перен. Допомагати розібратися в якійсь важливій справі, складній ситуації і т. ін. Суспільна свідомість правильно орієнтує особу, класи, маси, політичні партії в їх практичній діяльності, якщо вона точно відбиває життя, озброює їх розумінням об’єктивних закономірностей його розвитку (Комуніст України, 7, 1965, 28).
3. на кого—що, перен. Спрямовувати чию-небудь діяльність у певний бік, визначати напрям, мету чиєї-небудь діяльності. Партія постійно орієнтувала письменників на посилення зв’язків з життям народу, на активну участь в соціалістичному будівництві (Радянське літературознавство, 4, 1958, 3); Іван Франко допомагав йому [А. Ю. Кримському] переборювати хибні поняття і уявлення в національному питанні,.. орієнтував його на освоєння революційно-демократичних традицій російської літератури (Вітчизна, 1, 1961, 164).