ОРДИ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до орда 1. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Микола Бажан, Роки, 1957, 227);
// Такий, як в ординця, ординців; власт. ординцю, ординцям. Він [вершник] заганяв коней з характерним ординським вигукуванням (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 352).
ОРДИНСЬКИЙ
Тлумачення слова