ОРДИНА́ТОРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ординатор.
2. у знач. ім. ординаторська, кої, жін. Кімната для ординаторів у медичних закладах. Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповнити деякі історії хвороб (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 96).