ОРДЕР 1, а, чол. Письмове розпорядження. — Ад’ютант! — вирішив раптом ротмістр. — Видайте ордер на звільнення цього… як його? (Андрій Головко, II, 1957, 533); — Затримувати [Джмелина] ми, фактично, не маємо права. На це є прокуратура, що видає ордери на арешт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 190);
// Документ на одержання або видачу чого-небудь. Ніколи не був [Калинович] шпіоном! Не був тоді, коли за те ремесло платили грішми, авансами й ордерами (Іван Франко, VI, 1951, 333); Фанери.. довелося дістати на ордер комгоспу. (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 51); Відвідувач просив ордер на той самий будинок, який Бублик уже намітив собі для дачі (Олесь Донченко, VI, 1957, 522).
ОРДЕР 2, а, чол. Вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних (колон, пілястрів) і горизонтальних (антаблемента) частин у відповідній архітектурно-стильовій обробці; в класичній формі сформувався в стародавній Греції. Корінфський ордер виник майже одночасно з іонійським,.. відрізняється від останнього більшим багатством форм (Архітектура Радянської України, 12, 1939, 40).