ОРДЕНОНО́СЕЦЬ, сця, чол. Особа, нагороджена орденом. — Товариші, — каже Григорій Павлович, — ..давайте привітаємо нашого дорогого орденоносця (Юрій Яновський, I, 1954, 27); Під час вручення нагород біля них [бійців і командирів] бігав Колосок і кожного орденоносця фотографував (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 448).
ОРДЕНОНОСЕЦЬ
Тлумачення слова