ОРАНЖЕРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до оранжерея. Оранжерейний цех.
2. Вирощений в оранжереї. Все те місце було заросле зеленим деревом, заставлене по квітниках оранжерейними вазонами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 162); Оранжерейна рослина;
// Який водиться в оранжереях. Оранжерейна попелиця.
3. перен. Який захищає від труднощів, випробувань, боротьби. Оранжерейні умови виховання;
// Ізольований від труднощів, випробувань, боротьби. Ліна вперше по-справжньому відчула.., що починає жити повноцінним, а не рослинним, не оранжерейним життям (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 259).