ОРАНИ́ЦЯ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що рілля. Стояла ясна.. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (Олександр Копиленко, Навколо полум’я, 1961, 3); На зеленій горі чорніє.. шматок ораниці (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 55).
ОРАНИЦЯ
Тлумачення слова