ОРА́ЦІЯ, ї, жін., заст. Урочиста промова, виголошувана з якого-небудь приводу. — Ну, що, панове! Чув я вашу премудру орацію (Іван Франко, II, 1950, 126);
// жарт. Довгий монолог. Не мала паніматка часу відказати на цю орацію, бо надійшла молодиця звідкільсь (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 56).
ОРАЦІЯ
Тлумачення слова