ОПИСАНИЙ

ОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до описати. — Я знала тільки те горе, що описане в драмах, і я вірила, що воно таким буває і в житті (Леся Українка, III, 1952, 703); Державний герб УРСР вперше був описаний у Конституції УРСР, затвердженій III з’їздом Рад України 14 березня 1919 року (Наука і життя, 10, 1965, 39); Господарство школи було все на виду, справи підшиті в папки, описані (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 25); Склавши протокол і погрузивши [навантаживши] на віз описані речі, пан Вавжак намірився вже покинути хату цигана (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 32);
//  описано, безос. присудк. сл. От книжка, так книжка! Усе тобі там описано (Панас Мирний, IV, 1955, 371).