О́ПИС, у, чол.
1. Дія за значенням описувати, описати 1—3. Сердечне спасибі Вам.. за Вашу обіцянку нараяти мені географічні матеріали, потрібні для опису подорожей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 117); — Це не піддається описові! — авторитетно закінчив Карташов (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Багато зробила Українська Академія наук для вивчення українських народних говорів, для їх опису та висвітлення їхніх особливостей в історичному аспекті (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 82).
2. Словесне зображення, словесна передача чого-небудь. — Той пан Золь… Золь… ну, ну, він [Золя] добре пише.. Кождий його опис — то бомба (Іван Франко, IV, 1950, 252).
3. Список, перелік речей, паперів і т. ін., складений для обліку. [Тьотя Сима:] Ми на ваші речі опис склали, коли в’їхали [в квартиру] (Іван Кочерга, II, 1956, 427); — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 241); Інвентарний опис.