ОПИРИ́ЦЯ, і, жін., діал. Упириця. — Я видів, що вона цідить його кров далі. То опириця якась (Ольга Кобилянська, II, 1956, 148); Та побудь іще хвилечку!.. — Нема часу. А то ще стара опириця прийде та наробить крику (Іван Франко, VII, 1951, 24).
ОПИРИЦЯ
Тлумачення слова