О́ПУС, у, чол.
1. Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора. Тут же [на хуторі] працював він [Чайковський] і над романсами опусу 47 (Мистецтво, 6, 1958, 37).
2. жарт., зневажл. Будь-який літературний, мистецький або науковий твір. Опуси молодих літераторів; Сімейно-драматичний опус.