ОПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до опритомніти. Домашній лікар ткнув йому в самий ніс склянку з нашатирем, опритомнілий пан промовив слабим голосом: — Вони мене хочуть убити… (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 146).
ОПРИТОМНІЛИЙ
Тлумачення слова