О́ПРИСК, у, чол., діал. Скалка, уламок. Весь робучий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол [ріг] нового будинку (Іван Франко, V, 1951, 258).
♦ Говорити (заговорити, балакати, забалакати) з оприском — говорити запально, із завзяттям, злістю. З оприском, шпарко забалакав (Номис, 1864, № 12893).
ОПРИСК
Тлумачення слова