ОПРУ́Г, а, чол., заст. Те саме, що упруг. Коли б йому [панові] в одну руку — опруг та в другу — півопруга, а в третю й зовсім нічого, — отоді б нехай він похазяйнував! (Степан Васильченко, I, 1959, 68); Бідняцькі осьмини та опруги лежали перелогами. Своя нива кожного цікавила мало — лежала несіяна, неорана (Андрій Головко, II, 1957, 253).
ОПРУГ
Тлумачення слова