ОПРОМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ОПРОМІ́НИТИСЯ, иться, док.
1. Освітлюватися промінням.
2. перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого-небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). Чи її обличчя віддзеркалювало мажорний настрій батька, чи опромінювалось своїм, внутрішнім почуттям, але вираз щастя відверто світився на ньому (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 130); Очі опромінились теплим смішком.
3. спец. Зазнавати дії яких-небудь променів. Не всі операції з джерелом випромінювання можна повністю механізувати, і тому руки звичайно опромінюються більше за інші частини тіла (Наука і життя, 11, 1967, 40).