ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, сер., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них -суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря. За допомогою взаємодії клітин лубу і пробкового камбію утворюється кутин — речовина, що надає забарвлення та опробковіння клітинам кори (Столярно-будівельна справа, 1957, 15).
ОПРОБКОВІННЯ
Тлумачення слова