ОПРІЧЕ, ОПРОЧЕ, прийм., з род. в., присл., заст., діал. Опріч. Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Опріче цього сторожеві звелено було не слухати, якщо вчитель казатиме робити (Борис Грінченко, I, 1963, 325); Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають (Словник Грінченка).
ОПРІЧЕ
Тлумачення слова