ОПРА́ВДУВАННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням оправдувати і оправдуватися. Так була заклопотана їмостиним приходом, що майже не чула її оправдування за нанесення вогкості (Лесь Мартович, Тв., 1954, 428); Це наївне оправдування привернуло всіх до бідного дядька Шевка (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 120).
2. Те саме, що виправдання 2.