О́ПОВЗ, у, чол., геол., розм. Те саме, що зсув 3. * У порівняннях. Над автострадою нависали ліси. Спускаючись з далеких гір синіми оповзами та — ближче — крутими зеленими обвалами, вони згуртовано зупинялись край шляху (Олесь Гончар, III, 1959, 434).
ОПОВЗ
Тлумачення слова