ОПОВІДА́ННЯЧКО, а, сер.
1. Зменш.-пестл. до оповідання 2, 3. Я вчора одержав.. Вашу милу посилочку. Сі оповіданнячка я вже читав у Вашій збірці (Володимир Самійленко, II, 1958, 452); Він завжди свої твори називав ласкаво: оповіданнячко, повістинка (Олесь Донченко, VI, 1957, 623).
2. Зневажл. до оповідання 3. По-буквалістському можна перекласти і великий твір мистецтва і слабеньке оповіданнячко початківця (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 137).