ОПОСЕРЕДКО́ВАНИЙ, а, е, книжн.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до опосередкувати. Той чи інший звичай виявляє себе в житті людей не в безпосередній, а в історично опосередкованій формі (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 9).
2. у знач. прикм. Поданий або виражений не безпосередньо, а через що-небудь інше, за допомогою посередньої ланки. Кожне мистецтво має обмежені засоби безпосереднього відтворення і дуже широкі засоби непрямого, опосередкованого відтворення дійсності (Радянське літературознавство, 1, 1957, 17).