ОПОРОТИ, онорю, опореш, док., перех., діал.
1. Розпороти. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину (Словник Грінченка).
2. Сильно вдарити; оперіщити. Чоловік як опоре його кийком (Словник Грінченка).
ОПОРОТИ, онорю, опореш, док., перех., діал.
1. Розпороти. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину (Словник Грінченка).
2. Сильно вдарити; оперіщити. Чоловік як опоре його кийком (Словник Грінченка).