ОПО́РКИ, рок, мн. (одн. опорок, рка, чол.), діал. Старі, зношені чоботи, від яких відрізано халяви. Мати накинула на плечі хустку, ноги — в опорки й обережно відчинила двері (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 46).
ОПОРКИ
Тлумачення слова
ОПО́РКИ, рок, мн. (одн. опорок, рка, чол.), діал. Старі, зношені чоботи, від яких відрізано халяви. Мати накинула на плечі хустку, ноги — в опорки й обережно відчинила двері (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 46).