ОПОЛЯЧУВАТИ

ОПОЛЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛЯЧИТИ, | чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін. В другій половині XVI ст. католицький орден єзуїтів, поширюючи свою діяльність на Україні, насаджував католицьку літературу, заснував тут ряд шкіл, в які вербував дітей дворян і заможних міщан, ополячував їх і робив з них зрадників батьківщини (Історія української літератури, I, 1954, 63); Західні українці витримали найтяжчий тиск всіляких гнобителів, асиміляторів, які намагалися їх і онімечити, і ополячити.., змушували зректися самих себе, своїх культурних національних традицій (Радянське літературознавство, 5, 1964, 32).