ОПОЛЧЕ́НЕЦЬ, идя, чол. Учасник, боєць ополчення. Весною 1241 року Олександр Невський створив.. сильне військо, основну частину якого становили піші ополченці — селяни та ремісники (Історія СРСР, I, 1957, 77); Вулицю перетинала колона народних ополченців (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 92).
ОПОЛЧЕНЕЦЬ
Тлумачення слова