ОПОГА́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до опоганювати;
// опоганювано, безос. присудк. сл. Ясну дитячу душу.. загиджувано почуваннями люті, помсти, звірства, диких мук, опоганювано сопухом горючої смоли й смаженого у ній людського тіла (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 148).
ОПОГАНЮВАНИЙ
Тлумачення слова