ОПОЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоетизувати. Розбійник Рінальдо.. викликав у його палкій уяві захоплюючий образ Олекси Довбуша, опоетизований народними легендами та піснями (Петро Колесник, Терен.., 1959, 78); Великий місяць скоріше нагадував свою карикатуру у дитячих зошитах, ніж опоетизоване млинове коло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 568);
// опоетизовано, безос. присудк. сл. «Фархад і Шірін» — найкраща з п’яти поем Навої, де оспівано любов до свободи, опоетизовано творчу працю (Радянське літературознавство, 9, 1968, 30).
ОПОЕТИЗОВАНИЙ
Тлумачення слова