ОПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, жін., заст. Кімната для спання; спальня. З хати повів мене старий в кімнату, де була у його опочивальня (Олекса Стороженко, I, 1957, 234);
// Спальня у палаці, у боярських хоромах. Часто прислухався Мирослав (спав він поряд, у сусідній опочивальні), як Данило зіскакував з ліжка серед ночі, відчиняв вікна (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 154).
ОПОЧИВАЛЬНЯ
Тлумачення слова