ОПЛЕТЕНИЙ

ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Олесь Гончар, III, 1959, 127); Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Павло Грабовський, I, 1959, 590); Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний, I, 1949, 269).