ОПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний. В нього [отамана] вже вступив опірний дух (Гнат Хоткевич, II, 1966, 237).
ОПІРНИЙ
Тлумачення слова
ОПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний. В нього [отамана] вже вступив опірний дух (Гнат Хоткевич, II, 1966, 237).