ОПІКАТИ 1, аю, аєш, недок., ОПЕКТИ, ечу, ечеш; мин. ч. опік, опекла, опекло; док., перех. Те саме, що обпікати. Гаряча картопля злетіла вгору, опекла Маркові очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 361); З бульканням полився спирт, вогнем опекло в горлі, розлилося по всьому тілі блаженне тепло… (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 345); Встає буран і він змете Всю нечисть із земної кулі. Як не одного короля Вже змів, опікши його жаром (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 4); Почуття, подібне до сорому, опекло йому лице (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41); Аж опекло Віталика, аж на мороки йому забило від того, що він побачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45).
♦ Опікати (опекти) поглядом (очима, зором і т. ін.) кого — те саме, що Обпікати (обпекти) поглядом (очима, зором і т. ін.) (див. обпікати). Вони [полонені вороги І ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (Платон Воронько, Казка.., 1957, 70); — А ти чия? .. — Угадуй — чия!.. — крикнула вона на бігу й, обернувшись до Йона, опекла його палким поглядом чорних очей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233).
ОПІКАТИ 2, аю, аєш, недок., перех.
1. Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось. Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка. (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 332).
2. Наглядати за ким-, чим-небудь, контролювати чиїсь дії, вчинки. Кота важко опікати, він «неслухняний», його поведінка, що ґрунтується на інстинктах, майже не змінилася протягом тисячоліть (Наука і життя, 4, 1966, 37).
3. юр. Здійснювати опіку (у 3 знач.) над ким-, чим-небудь.