О́ПІ́ЧОК, чка, чол., заст. Край печі, де звичайно ставили каганець. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Заглянув у піч, рогачем пробив горщик — потекло аж по опічку (Андрій Головко, I, 1957, 359).
ОПІЧОК
Тлумачення слова