ОПЕРІЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОПЕРЕЗАТИСЯ, режуся, режешся, док.
1. Надягати на себе пояс або обв’язуватися, обвиватися чим-небудь ніби поясом; підперізуватися. А як мені збиратись! встав, оперезався та й зовсім зібрався (Номис, 1864, № 11165); * Образно. Чорне бескеття хмар раз у раз оперізувалось мигтючими поясами блискавиць (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 98); * У порівняннях. Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27);
// Обв’язуватися мотузком, стрічкою і т. ін. Санько чув, що колись у громадянську війну партизани оперізувалися патронами, і теж оперезався так (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 534); Нарвало хлоп’я довгого бадилля з латаття.., поламало його дрібно, неначе разки зеленого намиста, обвертіло тими разками шию, й голову, й білі груди, оперезалось, неначе поясом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 104).
2. перен. Оточуватися чим-небудь з усіх боків (деревами, ровами, стінами і т. ін.).4 Попід скелями обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз, густого високого очерету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); На ранок монастир оперезався свіжими окопами й валами (Яків Качура, Вибр., 1953, 114).