ОПЕРІ́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до оперіщити. * У порівняннях. Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув. Наче оперіщений батогом у Ру тендере прожогом вискочив за двері (Юрій Смолич, V, 1959, 779).
ОПЕРІЩЕНИЙ
Тлумачення слова