ОПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опечалити. Бідний [Олексій] був справді опечалений, коли його поради підняли на глум (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 195); Дуже опечалена була [Оксана Павлівна] тим одруженням: хтозна, кого там вподобав її син (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 277); Корпус потрапив у пастку, довго точився бій, ядро відірвало обидві ноги Якову Петровичу, і він помер на руках своїх опечалених вояків (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 193).
ОПЕЧАЛЕНИЙ
Тлумачення слова